Моє життя – гра або як побороти страх

Є речі, які здатні отруювати життя навіть дуже успішним людям. І мова не про пліткарів чи ворогів. Йдеться про більш «мирного» на перший погляд звіра — страх. Багато хто не знає, як його подолати. А зробити це не тільки можливо, а й необхідно. І вже краще шкодувати про зроблене, ніж про те, чого так і не наважився зробити.

Страх знайомства, страх говорити іноземною мовою, страх змінити роботу, виступити на конференції, написати курсову, помилитися, страх темряви, болю, павуків чи замкнутого простору — список можна продовжувати безкінечно. Це неприємне, сковуюче відчуття, яке паралізує тіло й думки, знайоме кожному з нас. Деякі страхи живуть із нами роками, а інші — приховані глибоко всередині й можуть несподівано вирости у великі проблеми.

Чим небезпечні страхи?

Уявіть на хвилину: я піддалася страху й не написала б цю статтю. Можливо, мама маленької дитини не наважилася б надіслати резюме на роботу своєї мрії. Компанія втратила б талановитого працівника, а дитина — щасливу маму, яка реалізується у професії. Кожен страх — це не лише зруйнована можливість для нас, а й втрачені шанси для інших.

Якщо відкинути пафос, скажу чесно: щоразу, коли беру ноутбук, я також долаю власні страхи. І не соромлюся в цьому зізнаватися. Бо страх існує для того, щоб його перемагати. І кожна маленька перемога приносить великі результати.

Як подолати страх

Один мій знайомий, нині відомий політик, колись зізнався: «Я панічно боюся виступати перед аудиторією». Я відповіла: «Подивися страху в очі. Що найгірше може статися? Не буде оплесків? Світ не зруйнується. Ти вже уявив катастрофу — пережив її подумки. Тепер виступай і отримуй досвід».

Сьогодні він зізнається, що виступи стали для нього задоволенням. Те, що лякало, перетворилося на ресурс. І так буває часто: артисти, які боялися сцени, згодом не можуть жити без неї.

Якщо у вас є страх — з ним потрібно працювати. Іноді це довгий шлях, іноді — короткий ривок через дискомфорт. Універсального рецепта не існує. Але в кожному з нас є потенціал, щоб впоратися. Головне — не зупинятися й рухатися вперед.

Життя занадто коротке, щоб витрачати його на страхи. Пам’ятайте про це. А якщо складно — поруч завжди може бути психолог, який допоможе знайти опору всередині себе.